Термопара

Термопара — це сенсор, який використовується для вимірювання температури. Вона складається з двох різних металів або сплавів, з’єднаних в одному місці, що називається спаєм. Коли цей спай нагрівається або охолоджується, виникає електричний струм або електричний потенціал (термоелектричний ефект), який можна виміряти та використати для визначення температури.

Основні принципи роботи термопари:

1. Ефект Зеебека: При різниці температур на кінцях термопари виникає електричний потенціал (струм). Чим більша різниця температур, тим більший цей потенціал.
2. Термопара має характеристичну “криву” залежності між температурою і напругою, яка може бути використана для точного визначення температури.

Термопари широко застосовуються в різних сферах, таких як промисловість, наука, техніка, для вимірювання температури в широкому діапазоні (від -200°C до понад 2000°C, залежно від матеріалу).

Популярні типи термопар:

• Тип K (нікель-хром/нікель-алюміній) — дуже популярний, для середніх температур.
• Тип J (залізо/копер) — для низьких температур.
• Тип T (мідь/константан) — для низьких температур.
• Тип R, S, B — для високих температур (платина).

Завдяки своїй простоті, надійності та невисокій вартості термопари є одними з найпоширеніших температурних датчиків.